Статистика



Юні поети і прозаїки Друк e-mail

altЮні поети і прозаїки -  учні ЗОШ № 1, читачі бібліотеки МШВ № 1 Дубровицької ЦСПШБ мають власний погляд на багато речей, допитливі й кмітливі не по роках. Про те, яким їм бачиться навколишній світ, діляться з читачами.

 

 

 

Лелеки
- Ой, мої лелеки, де ви так літали ?
- За моря далекі, лелеки сказали.
- Ой, мої лелеки, чи ви не стомились ?
- Ой, мої лелеки, чи ви не заблудились ?
- Ні, ми не стомились,
- Ні, ми не заблудились,
- Ми за Батьківщиною дуже затужили.

Повчання
Україно, моя, Ненько !
Ще як я була маленька,
Мене мати научала
І вона мене повчала :
- Люби, дитино, Україну,
Нашу рідну Батьківщину.

Баран та вівця
Був собі баран та вівця
Накосили вони сінця,
Посушили, позгрібали
У стіжок склали.
Йшли додому через кладку
Починаю все з початку :
Був собі баран та вівця…

Давидюк Анастасія,  учениця 2 – Б класу, 8 років

Люблю Я РАНОК
Люблю я ранок, люблю я роси,
Люблю туманів довгі коси.
Люблю я пісню дзвінку солов’їну,
Люблю я рідну свою Україну.

Петрушко Інна, учениця 3 – А класу, 9 років

Моя бабуся
Я з бабусею дружу,
З нею разом я живу.
Любимо ковбаску їсти,
На диванчику присісти.
І говоримо багато
Про життя – буття і хату,
Про уроки, ляльки, квіти,
І про те, як треба жити.
А сьогодні в неї свято,
І гостей прийшло багато.
Тебе, любенька, вітаю,
І здоров’ячка бажаю.
Щоб завжди була красива,
Манікюр носила класний,
Щоб на каблуках ходила
І завжди життю раділа !

Гаврилюк Ліна, учениця 4 – Б класу, 10 років

Гарний день
У небі світить сонечко,
Радіє вся земля.
Я вигляну в віконечко –
Вітчизна це моя.
Квітка всіх чарує,
І щебече пташка –
Це вона усім дарує
Радість, добро й ласку.
Ото буде гарний день,
Ще й чудовий настрій !
На кінець скажу лишень :
Всім бажаю щастя !

Яцмірська Вікторія, учениця 3 – Б класу, 9 років


Моя мрія

Кожна людина мріє  про щось. Хтось мріє прославитися знаннями, хтось – написати гарну пісню чи стати хорошим лікарем. Мрія – це як сон. Ти просто спиш і фантазуєш, а на душі стає так добре, що не хочеться прокидатися.

Дивлюся на батьків і пишаюся ними, адже у них здійснилася мрія. Вони стали хорошими лікарями.

Про що мрію я ? Більш за все я мрію, щоб у мене вдома панувала злагода, любов, щоб усі були здорові. А ще я мрію, щоб Україна стала сильною державою.

Я гадаю, що у кожної людини є своя мрія, і вона прямує до її здійснення. Усі мрії, у сні і наяву, допомагають нам чогось досягти. Одним словом – жити!

Моє місто

Моє місто має цікаву назву – Дубровиця. Його назва пішла від могутніх дібров, що розкинулися за круг містечка.

Природа Дубровиці задаровує своєю красою. Є тут молоді зелені парки, розкішні квітники біля будинків, архітектурні пам’ятники, Краєзнавчий музей, багаті на гриби і ягоди поліські ліси.

Я рада, що мої батьки і я народилися в цьому затишному містечку. Адже воно славиться своєю давньою історією і звичаями далеко за межами області.

Портрет моєї подруги

Я давно дружу з Ангеліною. Ми познайомилися ще у садочку «Дюймовочка».

Моя подруга чорнява, з великими зеленими очима, кирпатим носиком. Коли вона сміється, то у неї на двох щічках з’являються дві ямочки.

Дуже пасує Ангеліні рожевий колір. Мені подобається її зимове рожеве пальто, рожева шапочка і рожеві рукавички. Вона схожа на чарівну фею!{jcomments on}

Гаврилюк Ліна, учениця 4 – Б класу